Поради для батьків

№

Освітній напрям

Учать батьків

Особистість дитини

Підтримка батьками процесу формування особистості дитини може відбуватися шляхом:

розвитку рухових навичок:

-          дотримання спільних вимог щодо розпорядку дня, який відповідає віковим особливостям дитини;

-          допомоги дитині у виконанні щоденних гігієнічних процедур, загартовувальних процедур, доступних в домашніх умовах;

-          заохочення дитини до активної рухової діяльності вдома та на вулиці, проведення спільних ігор, розваг, інших форм спортивного дозвілля;

- прогулянок на свіжому повітрі за різних погодних умов;

розвитку здоров'я вбережувальних навичок:

-          створення вдома сприятливого середовища за родинними традиціями здоров'язбереження, роз'яснення користі та шкоди певних дій як для власного здоров’я, так і членів родини;

-          зацікавлення і заохочення дитини до вживання корисних для здоров'я продуктів харчування;

-          закріплення в різних життєвих ситуаціях навичок безпечної поведінки вдома, на вулиці, громадських місцях;

-          використання художніх творів (казки, оповідання, вірші, твори живопису тощо) про здоровий спосіб життя

розвитку самоставлення / самосвідомості дитини:

-          безумовного цілісного сприйняття дитини як повноцінного члена родини, а саме: поваги до її потреб та бажань, її емоційної підтримки та заохочення; врахування вподобань та смаків, врахування думки дитини під час прийняття спільних рішень, надання їй відчуття безпеки та захищеності;

-          узгодженості цінностей, виховних позицій та впливів між усіма членами родини;

-          створення в родинних умовах простору для активної життєдіяльності дитини на побутовому та культурному рівнях;

-          забезпечення щоденною позитивного емоційного, вербальною та фізичною контакту з дитиною, вияв щирої зацікавленості та особистої участі у справах дитини (ігри, освіта, дозвілля, побут, спілкування тощо);

-          забезпечення умов для набуття дитиною соціального досвіду взаємодії з однолітками та дорослими (відвідування місць громадського користування; гра та освіта з іншими дітьми; участь у культурних, мистецьких, громадських подіях тощо);

-          позитивне ставлення до закладу дошкільної освіти, а також підтримка авторитету педагога, готовність включитися в розвивальну та/або корекційну роботу, ініційовану фахівцями психолого-педагогічного супроводу (педагоги, психологи, медики та інші профільні фахівці), що зумовлена індивідуально-типологічними особливостями та потребами в розвитку дитини.

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Підтримка батьками процесу формування сенсорно-пізнавального простору, предметно-практичних дій дитини може відбуватися шляхом: розвитку предметно-практичних та технологічних навичок:

-          забезпечення дитини необхідними матеріалами (конструкторами, папером, природним матеріалом, залишковим і допоміжним матеріалами) для самостійної творчої діяльності, настільно-друкованими іграми;

-          обговорення з дитиною призначення предметів та їх безпечного застосування;

-          розмов та бесід з дитиною про властивості та призначення предметів;

-          залучення до виконання доручень вдома (скласти іграшки, полити квіти тощо);

-          залучення дитини до рукоділля (handmade) з різними матеріалами з метою удосконалення навколишнього життєвого простору;

її

розвитку сенсорно-пізнавальних, логіко-математичних та дослідницьких навичок дитини:

-          використання у взаємодії з дитиною різноманітних інтелектуальних ігор (лабіринти, конструктори, кубики, мозаїки, ЛЕГО) іграшками, книжками пізнавального змісту (дитячі енциклопедії, художні твори, словники);

-          спільне розв'язання вправ, ігор, завдань, запитань математичного змісту під час прогулянок і спостережень у природі, пізнавальних розмов та бесід з дитиною;

-          організація та планування часу для спільних сімейних справ, життєдіяльності родини у вихідні / святкові дні: проведення спільних ігор і розваг, вікторин логіко- математичного змісту;

-          проведення елементарних дослідів та експериментів з матеріалами та речовинами із залученням дитини до коментування процесу дослідження та до спільного аналізу його результатів

Дитина в природному довкіллі

Залучення батьків у процес формування у дитини природничо-екологічної компетентності та навичок, орієнтованих на сталий розвиток, може полягати у:

-          формуванні у дитини поняття про себе як про мешканця планети Земля, від якою також залежить життя всього живого;

-          виявленні власної обізнаності та в ознайомленні дитини та інших членів родини з інформацією про те, як зберігають природні ресурси та дбають про довкілля в нашій країні та інших країнах світу;

-          наданні дитині власного прикладу відповідальної, розумної і виваженої поведінки щодо збереження ресурсів у повсякденному житті родини та розв'язання екологічних проблем власної громади;

-          активної власної участі та участі дитини в акціях, спрямованих на благоустрій території та збереження довкілля у власній громаді чи місцевості: висаджування рослин, звільненні території від засмічення, підтримуванні чистоти вулиць і власного приміщення;

-          формуванні у різний спосіб уявлень про екологічні проблеми свого міста, селища.

Гра дитини

Підтримка батьками процесу формування ігрової компетентності дитини відбувається шляхом визнання самоцінності вільної гри, що потребує:

-          забезпечення дитини відповідними до віку іграшками та предметами, пояснення за необхідності про призначення іграшок та правил їх безпечного застосування;

-          виявлення батьками поваги до гри як провідного виду діяльності дитини, емоційної, позитивної реакції на самостійні ігри дітей;

-          прояву щирого інтересу до ігор дитини в садочку й урахуванні її ігрових інтересів у домашніх умовах;

-          організації спільної з дитиною гри, придумування нових ігор з іграшками;

-          підтримки бажання дитини грати з іншими дітьми, створення ситуацій для ігор у колі інших дітей, спонукання дитини до обговорення ігрових вражень;

-          збагачення емоційної сфери дитини враженнями від театральних, літературних творів з подальшим відображенням їх у грі;

-          підтримки традиції радитися з дитиною про придбання нових іграшок.

Дитина в соціумі

Підтримка батьками процесу формування соціально-громадянської компетентності може відбуватися шляхом:

-          реалізації в родині принципів демократії, шо грунтуються на повазі до особистості дитини та її прав;

-          створення умов дія вибудовування міжособистісної, продуктивної і толерантної дитячо-батьківської взаємодії;

-          розмов про права дитини, моделювання відповідної поведінки та висловлювання особистих поглядів і думок задля набуття соціального досвіду;

-          залучення дитини відповідно до її вікових можливостей до участі в житті сім’ї / родини, закладу дошкільної освіти, громади в різних формах дозвілля, спільних подорожей, прогулянок тощо;

-          залучення дитини до спостереження за об'єктами соціального довкілля у повсякденному житті та у процесі ігор, прогулянок, екскурсій, дозвілля, соціальних і благодійних акцій, проектів тощо;

-          розповідання дитині про важливі події в житті сім’ї/ родини, міста, громади;

-          обговорення різних прикладів і моделей поведінки, зокрема з власного досвіду про взаємини з іншими людьми, про повсякденну діяльність та значущі події, у яких доведеться брати участь дитині;

-          заохочення дитини до спілкування й участі в спільних справах, наприклад, пошук інформації, відповідей на запитання, врахування дитячих інтересів та побажань у плануванні родинного дозвілля; надання дитині права вибору способів діяльності, дій, висловлювання власної думки тощо;

-          моделювання життєвих ситуацій для формування готовності дитини до носильної участі в демократичних процесах, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві.

Мовлення дитини

Підтримка батьками процесу формування мовлення дитини може відбуватися шляхом:

розвитку мовленнєвих навичок дитини:

-          дотримання у розмовах з дитиною правил літературної мови, своєчасного виправлення мовлення дитини;

-          привертання уваги дітей до звукового складу рідної мови, регулярного залучення дітей до ігор на визначення місця звука в слові.

-          розмов з дитиною, спонукання її до запитань, пояснення незнайомих дітям слів:

20

-          використання різних життєвих ситуацій для спонукання дитини до опису предметів й об’єктів, розповідання про різні події, переказування змісту мультфільмів і прочитаних книжок;

-          створення ситуацій (у магазині, у поліклініці, на дитячому майданчику тощо), які б забезпечили вправляння дитини у зверненні до дорослою чи дитини із запитанням чи пропозицією;

-          організації пізнавальних бесід з дитиною як рівноправним співрозмовником, то передбачає спонукання її до висловлення своєї думки, допомогу в розмірковуванні, аргументуванні, доведенні справедливості своїх припущень;

-          привчання дитини до планування власних дій, чіткого промовляння послідовності кроків до реалізації задуманого; до аналізу одержаного результату та шляхів досягнення задуманого;

розвитку комунікативних навичок дитини:

-          нагадування дитині про необхідність дружнього спілкування (привітання, прохання про допомогу, пропонування допомоги чи підтримки, висловлення подяки), демонстрації власного позитивного прикладу такої поведінки;

-          демонстрації їй способів комунікації за допомогою гаджетів. обговорення їхніх переваг і недоліків порівняно з живим спілкуванням;

-          надання можливості дитині брати участь у розмові з близькими чи знайомими по телефону, допомоги в засвоєнні базових мовних формул телефонної розмови;

-          вправляння дитини у вживанні етикетних комунікативних формул з різними категоріями людей (діти / дорослі, знайомі / незнайомі, різних за статусом) у різних життєвих ситуаціях;

-          обговорення з дитиною конфліктної ситуації, що трапилась, того, як можна було б їй запобігти, полегшити, якщо б побудувати суперечливий діалог по-іншому;

розвитку художньо-мовленнєвих навичок дитини:

-          виявлення батьками ціннісного ставлення до книжки як до джерела пізнання;

-          облаштування книжкового куточка, полички, спільного придбання книжок;

-          підтримки бажання дитини збагачувати свій літературний досвід, розповіді про свої улюблені книжки, пригадування того, які з книжок були вашими друзями в дитинстві;

-          запровадження ритуалу щоденного читання книжки з подальшим обговоренням особливостей характеру та поведінки різних персонажів; проведення паралелей книжкової історії з реальним життям дитини;

-          запрошення дитини виразно декламувати улюблені вірші на родинних зібраннях, народних святах;

-          влаштування літературно-мовленнєвих ігор із загадуванням-відгадуванням загадок, складанням інших кінцівок до знайомих текстів, ігор за змістом літературних творів.

Дитина у світі мистецтва

Підтримка батьками процесу формування мистецько-творчих навичок дитини може відбуватися шляхом:

-          заохочення бажання дитини займатися мистецькими видами діяльності;

-          спостережень, позитивної оцінки та підтримки мистецьких вподобань дитини;

-          схвалення вільного самовираження дитини в самостійній художній діяльності;

-          ігор в акторів, ляльководів, оповідачів, ведучого і учасників концерту;

-          участі в експериментуванні з різними зображувальними матеріалами, звуками, рухами, словами;

-          слухання з дитиною дитячого пісенного репертуару, інструментальної музики, виконання колискових;

-          заохочення дитини до словотворчості, римування, виявлення акторських здібностей;

-          позитивної реакції на дитячі малюнки, вироби, співи, музично-ритмічні рухи, фрагменти театралізації, створення портфоліо творчих робіт;

-          долучення до спільного перегляду мультфільмів з красивою народною і сучасною музикою, яскравими дитячими образами, підспівування, відтворення персонажів у пластиці, малюнку, сценках;

-          влаштування сімейних свят, розваг з використанням мистецьких видів діяльності;

-          відвідування з дитиною, зокрема й онлайн, театрів, виставок, музеїв, галерей, концертів;

-          активної участі у мистецьких проектах, святах, розвагах, конкурсах, майстер- класах, інших формах мистецької діяльності, шо організовує заклад дошкільної освіти;

-          створення умов для виявлення мистецької компетентності у житті й побуті (уміння одягатися зі смаком, створювати затишок у приміщенні, надавати зіпсованим речам друге життя, декорувати, виявляти здатність до оздоблювання кулінарних виробів).

Варіативний складник

Особистість дитини. Спортивні ігри

Підтримка батьками процесу формування спортивно-ігрової компетентності дитини засобами спортивних ігор може відбуватися шляхом:

-          залучення дитини за бажанням до спортивного гуртка для активізації спортивно-ігрової діяльності дітей;

-          підтримки позитивного ставлення дитини до спортивно-ігрової діяльності, прагнення грати в спортивну гру;

-          ознайомлення дитини з доступним для них спортивними подіями, спільний перегляд спортивних ігор як професійних, так і аматорських команд;

-          допомоги дитині в забезпеченні тренувального процесу, виховання відповідального ставлення до виконання занять, догляду за спортивною формою та інвентарем;

-          спрямування дитини на участь у спортивних змаганнях на рівні закладу дошкільної освіти, району та міста.

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі. Комп`ютерна грамота

Підтримка батьками процесу формування інформаційно-комунікаційних навичок дитини може відбуватися шляхом:

-          відповідального й помірного використання батьками комп’ютера як сучасного засобу діяльності дитини старшого дошкільного віку;

-          добору ігрових і пізнавальних програм, сприятливих для навчання дитини, вміння свідомо обирати спосіб дії, спрямований на розв'язання завдання;

-          ознайомлення дитини з можливостями використання цифрових технологій у повсякденному житті та дозвіллі;

-          створення сприятливих умов для формування цифрової компетентності;

-          пояснення дитині правил поведінки за комп'ютером, роз'яснення про небезпеки і правила поводження в інтернеті.

Мовлення дитини. Основи грамоти

Підтримка батьками процесу розвитку мовленнєвої компетентності дитини в оволодінні основами грамоти може відбуватися шляхом:

-          підтримки інтересу дитини до друкованого слова через влаштування обміну записками, спонуканням дитини до читання друкованих слів і коротких фраз;

-          звертання уваги дітей під час прогулянок до надписів і вивісок на магазинах, будівлях, транспорті; спонукання запам'ятовувати їх, впізнавати знайомі надписи, виокремлювати в них букви, промовляти злито;

-          вправляння дитини у виконанні звукового аналізу слів, ініціювання гри з відгадуванням і добором слів на заданий звук у будь-якій ситуації;

-          підтримки інтересу дитини до письма, друкування букв і слів, підтримкою її в цьому бажанні;

-          вправляння дитини в читанні і писанні друкованими літерами свого імені, імені рідних та інших коротких простих слів; прочитуванні знайомих букв, слів на сторінках книжки під час читання;

-          переконання дитини в перевагах уміння читати і писати як ключової до пізнання людиною таємниць світу.

Мовлення дитини. Іноземна мова

Підтримка батьками процесу формування мовленнєвої компетентності у площині оволодіння іноземною мовою може відбуватися шляхом:

-          підтримки інтересу дитини до опанування іноземною мовою завдяки розширенню знань про інші країни, народи тощо;

-          заохочення дитини до активізації набутих іншомовних знань в розважальних і пізнавальних заходах (безпосередньо та через технічні засоби);

-          забезпечення помірно обмеженого доступу до навчальних і розвивальних комп'ютерних ігор з елементами іноземної мови;

-          використання аудіо- та відеоматеріалів іноземною мовою.

Дитина в соціумі. Соціальна-фінансова грамотність

Підтримка батьками процесу формування соціальної компетентності й навичок соціальної та фінансової грамотності у дитини може відбуватися шляхом:

-          спонукання дитини до більшого самопізнання і впевненості у собі, власних можливостях;

-          використання різних виховних дій з метою навчання дитини цінувати і захищати матеріальні та нематеріальні цінності, виховання заощадливості;

-          залучення дітей до планування витрат, сімейного бюджетування як засобу формування свідомого і відповідального ставлення до фінансів;

-          проведення розмов, бесід, спрямованих на розвиток дитячої соціальної і фінансової ініціативності та лідерських якостей.

Дитина у світі мистецтва. Хореографія

Підтримка з боку батьків процесу набуття дитиною хореографічної компетентності може відбуватися шляхом:

-          перегляду разом з дитиною відеозаписів танців козаків з репертуару Національного ансамблю танцю України імені Павла Емірського, Національного українського народного хору імені Григорія Верьовки (YouTubе), висловлення свого ставлення до краси рухів;

-          запису танців у виконанні дитини на відео з подальшими його переглядами у сімейному колі;

-          заохочення практичних дій дитини з наслідування традиційних рухів танцю;

-          регулярних переглядів фрагментів балетних вистав («Лускунчик», «Буратіно», «Білосніжка та семеро гномів») з подальшим обговоренням змісту, сюжету, музики, образів, танців;

-          добору дитячих пісень з української естрадної та народної музики для руханки, творчих танців у народних і сучасних ритмах у колі сім’ї.